Історія математики

Історія математики
В історії математики традиційно виділяються декілька етапів розвитку математичних знань:
Формування поняття геометричної фігури й числа як ідеалізації реальних об’єктів і багато однорідних об’єктів. Поява рахунку й виміру, які дозволили порівнювати різні числа, довжини, площі й об’єми.
Винахід арифметичних операцій. Нагромадження емпіричним шляхом (методом проб і помилок) знань про властивості арифметичних дій, про способи виміру площ й об’ємів простих фігур і тел. У цьому напрямку далеко просунулися шумеро-вавилонські, китайські й індійські математики стародавніх часів.
Поява в древній Греції дедуктивної математичної системи, що показала, як одержувати нові математичні істини на основі вже наявних. Вінцем досягнень давньогрецької математики стали «Початки» Евкліда, що грали роль стандарту математичної строгості протягом двох тисячоріч.
Математики країн ісламу не тільки зберегли античні досягнення, але й зуміли здійснити їхній синтез із відкриттями індійських математиків, які в теорії чисел просунулися далі греків.
В XVI-XVIII століттях відроджується й іде далеко вперед європейська математика. Її концептуальною основою в цей період була впевненість в тім, що математичні моделі є свого роду ідеальним кістяком Всесвіту, і тому відкриття математичних істин є водночас відкриттям нових властивостей реального світу. Головним успіхом на цьому шляху стала розробка математичних моделей залежності (функція) і прискореного руху (аналіз нескінченно малих). Всі природничі науки були перебудовані на базі нововідкритих математичних моделей, і це привело до колосального їхнього прогресу.
В XIX-XX століттях стає зрозуміло, що взаємовідношення математики й реальності далеко не настільки просте, як раніше здавалося. Не існує загальновизнаної відповіді на свого роду «основне питання філософії математики»: знайти причину «незбагненної ефективності математики в природничих науках».
Крім великого історичного інтересу, аналіз еволюції математики представляє величезну важливість для розвитку філософії й методології математики. Нерідко знання історії сприяє й прогресу конкретних математичних дисциплін; наприклад, древня китайська задача (теорема) про залишки сформувала цілий розділ теорії чисел.

Матеріал з Вікіпедії

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s